
12.08.2025
@Міжнародний Інститут Культурної Дипломатії та @Budzirka запрошують на відкриття виставки, яке відбудеться в Будинку митрополита Національного заповідника "Софія Київська" у четвер, 12 червня о 17.00. Від 13 червня 2025 року в Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» розпочне роботу виставка Гія Міміношвілі «Вершник у часі»


Важливим є те, в який спосіб створено роботу, і цьому також є пояснення від автора:
«…вона не зліплена у традиційний спосіб, а спочатку була виготовлена дерев'яна форма, з якої вона була витіснена. Це символічна форма. Це було потрібне для двох завдань. Перше -щоб показати текстуру, яка є дерев'яна в цьому випадку й надає масштабності скульптурі, та інше завдання - щоб створити враження відчуженості, враження не рукотворного, а нібито самобутності / самостійності походження… Тобто конотація цієї технології, яка, по суті, була придумана і взята для серії цих робіт, є саме такою. Ось тепер я завершив цю тему. Вона присвячена часу та простору.» (С)

Своє місце у професійному цеху автор визначав так: «Моя професія - монументальна кераміка, що передбачає не лише розмір керамічної скульптури, якою я займаюся, а радше - масштаб». Кераміст-монументаліст за освітою, що вже за визначенням мислить масштабно, Гія Міміношвілі (1958-2025) був і залишається надзвичайно масштабною фігурою у культурному просторі України як в професійному, так і суто людському вимірі. Його погляд й художня оптика були налаштовані на іронічно- філософське осмислення людського буття й мистецтва, а роботи - попри показну простоту і брутальність форми - завжди вражають глибиною і винахідливістю.
Назва виставки й образ «Вершника» не випадкові, в багатьох мовах слово має не лише пряме (той, хто верхи на коні), але й додаткове значення - Лицар (тж. рицар, від нім. Ritter — вершник), кінний воїн в середньовічній Європі. В Грузії, де народився й отримав освіту автор (1983 – закінчив Тбіліську академію мистецтв, факультет декоративно-ужиткового мистецтва, відділ монументальної кераміки, майстерня А. Какабадзе, 1987 –закінчив Тбіліський політехнічний інститут, кінофото-факультет) існує також конотація «лицаря - вершника» як «Вартовий»: легенда оповідає, що у давні часи, коли землі Сакартвело захищали мужні лицарі, серед гір і лісів з’явився таємничий Вартовий. Він не мав імені, лише щит зі знаком сонця й хреста — символ віри, сили та справедливості.
Лицар як втілення людських чеснот/ фігура вершника - не поодинокий образ у творчості Гії Міміношвілі. Кремезні постаті верхи на коні, виготовлені в оригінальний спосіб (оригінальний, принаймні, для кераміки, бо це не ліпленні фігури), зустрічаються в доробку автора останніх років доволі часто - різного характеру й масштабу. Це й суворий чоловік з важким підборіддям та камʼяним виразом обличчя і такою ж міцною посадкою в сідлі, й багатозначний образ вершника горілиць на спині коня, який відсилає нас до трагічного символу «на щиті».
Та серед усіх своїх героїв автор виокремив «Вершник у часі», що складається з 3-х частин й символізує наше життя у минулому, сьогоденні й майбутньому. Категорії часу займають уми філософів здавна, а надто актуальними вони є для нас тепер - в умовах повномасштабної війни з рф, коли українські публічні інтелектуали (разом з закордонними колегами) намагаються осягнути теперішню і створити картину майбутнього світу.
Одна з тем, над якими останні кілька років працював художник- інтелектуал Гія Міміношвілі, також присвячена часу і простору, й, безумовно, знаковою роботою є його «Вершник у часі». Ось як сам автор коментує свого «Вершника» : «…робота, що перед вами… складається з трьох частин: задня частина з хвостом символізує минуле. Умовна людська фігура, що сидить - це теперішній час. Й передня частина, голова (умовно) коня - це майбутнє, в яке ми намагаємося зазирнути. Тобто людина завжди обернута в майбутнє.» (С)
Гія Міміношвілі ніколи не припиняв експериментувати з формами, матеріалами, сенсами і символами, й колаборація з ТОВ «Budzirka» стала органічним продовженням його сміливої творчої натури. Ми зустрілися в просторі «Budzirka» на Різдво 2024, де сам автор і СЕО компанії Святослав Шилін обговорили перші кроки для втілення - масштабування кількох ідей скульптора в новому матеріалі в рамках майбутньої виставки. Як і будь-який експеримент, це додає нам хвилювання в процесі виготовлення, коли потрібно поєднати художній задум з фізичними властивостями (й подолати опір!) нового матеріалу, але й обіцяє нам цікавий досвід та вирізняє цю виставку як таку, що не завжди дає відповіді, а залишає нам питання.
Тож експозиція вийде за межі виставкової зали Будинку митрополита: протягом місяців, поки триватиме виставка, буде встановлено кілька масштабних робіт просто неба в колишньому митрополичому саду. Ми побачимо художника у часі – його ранні ідеї та останніх років, адже експозиція містить роботи різних періодів творчості, виконані в кераміці, дереві, порцеляні. Представлені також живописні роботи і макети, що лише чекали на своє втілення. Протягом терміну експонування виставки відбудеться кілька супутніх подій, до яких долучаться партнери виставки, родина і друзі художника.

